Експеримент зі шкільним майданчиком

У 1,5 раза перевищує граничну норму рівень забруднення повітря на шкільному майданчику гімназії №19 на вулиці Межигірській.

Одну з команд «Міського сафарі» збентежив цей факт і учасники вирішили побудувати  експеримент, відштовхуючись від нього. Експеримент соціальний — в його основі лежить гіпотеза, що невтішні факти можуть підштовхнути батьків і адміністрацію школи до активних дій. Учасники проводять комплексні дослідження якості повітря і шумового забруднення. Вони представлять результати в школі, а також запропонують можливі природоорієнтовані рішення проблеми. Нас цікавить, чи почнуть батьки та школа розв’язувати проблеми, які окреслить команда на презентації результатів досліджень.

Анна Корягіна, найактивніша учасниця команди та студентка кафедри екології Києво-Могилянської академії, розповіла докладніше про ризики та можливі рішення.

— На етапі першочергового дослідження вже стало очевидно, що показники якості повітря в цій зоні не відповідають нормативам. Відповідно до Директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря, дрібна частка речовини (PM2,5) відповідає за значні негативні впливи на здоров’я людини. Ба більше, поки що не виявлено порогу, нижче якого PM2,5 не становили би ризику. Пилові частинки РМ10 є менш небезпечними, адже їхня кількість у повітрі менша, а в організмі людини зберігається здатність до поступового очищення легень від таких частинок. В більшості зареєстрованих даних ми зафіксували перевищення норми кількості пилових частинок. Середнім показником для PM1,0 є 21432 ppm, для PM2,5 – 2243 ppm, для PM10 – 150 ppm. 

→ В чому полягає проблема зі шкільним майданчиком на Межигірській?

— Небезпека полягає у забрудненості повітря пилом та газом. Небезпека тим вища, чим активніші фізичні навантаження. За підвищеної активності прискорюється серцебиття та, як наслідок, транспірація легенів. Це підвищує ризик попадання дрібних частинок пилу в легені та кров’яне русло. Отже, підвищується ризик легеневих та серцево-судинних захворювань у дітей в майбутньому.

— Кількість частинок PM1,0 в середньому перевищує норму у 1,5 раза. PM2,5 та PM10 — у 1,2–1,3 раза. Найвища концентрація спостерігається за відсутності вітру та за високої вологості повітря. За таких умов спортивні заняття на майданчику варто суворо заборонити.

→ Чому ти вирішила працювати з цією територією?

— По-перше, проблема пилового забруднення недостатньо вивчена в Україні, тому це передбачає наукову новизну. Також мені цікаво досліджувати забрудненість за європейськими стандартами, а не за застарілими радянськими гостами.

По-друге, мене дійсно бентежить, що діти повинні брати участь у спортивних заняттях за таких умов.

→ Чи вирішує хтось цю проблему зараз?

— Ні, я про таке не чула. Навесні 2019 висіли якісь плакати, але, очевидно, це не дало ніяких результатів.

→ Що можна було б зробити для розв’язання проблеми?

— Базуючись на результатах дослідження, доцільно було б використати комбіноване рішення. З того боку, де ми спостерігаємо найбільший потік частинок пилу, встановити щит висотою 2–3 метра. З інших боків можна посадити вічнозелені рослини.

→ На які запитання ти хочеш знайти відповіді в результаті дослідження?

— Дослідження дає розуміння кількості частинок пилу різних фракцій — 1,0, 2,5 та 10 pm на висоті 20 см, 50 см та 150 см. Також ми отримаємо розуміння, з якою інтенсивністю розповсюджуються пилові частки від дороги та яка їхня концентрація біля дороги, біля майданчику, на самому майданчику та біля школи.

→ Чи можливо знайдені рішення масштабувати на інші місця?

— Так. В Києві купа шкіл, проєкти яких не відповідають сучасним уявленням про безпеку. Наприклад, гімназія №153 ім. О. С. Пушкіна на вул. Чорновола.

→ Які виклики ти бачиш в цьому проєкті?

Насамперед — відсутність затверджених українським законодавством норм про кількість пилових частинок в повітрі. За основу ми беремо стандарти ЄС, але Україна ж все ще користується нормами СРСР. В їхній основі — маса частинок в певному об’ємі повітря, а не кількість частинок різних фракцій. З іншого боку, дивує байдужість адміністрації школи та батьків до проблеми їхніх дітей.


Команда експерименту: Корягіна Анна, Кулібаба Андрій, Катерина Михайленко, Артем Перкевич, Яна Ніколашина, Катерина Ростовська.

П’ять експериментів «Міського сафарі» ми проводимо в партнерстві з Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН (UNDP Ukraine / ПРООН в Україні) та п’ятьма командами волонтерів.

Псевдоактивні фасади

Вулиці, що запрошують людей відкривати місто, дають відчуття оживленості, доглянутості і змістовності міського простору. Через фасади будівель ми здебільшого бачимо, чуємо і взаємодіємо з містом. Інтерес до урбанізованого простору багато в чому залежить від відкритих, живих і наповнених сенсами фасадів.

Оскільки ми біологічно схильні бути в місцях, де присутня певна складність, то однотонні, монолітні і неінформативні фасади породжують смуток і шкодять нашому гарному самопочуттю.

Колін Еллард

Види активності фасадів

Фасади можна поділити по шкалі від активних до нудних неактивних. Активні фасади чіпляють увагу, крізь вітрини видно, що всередині вирує життя і можна туди завітати. Нудні та неактивні фасади — навпаки хочеться якнайшвидше оминути й піти далі, де буде більш комфортно.


Активний

Фасад з частими прозорими вітринами, відкритими вікнами та дверима, активністю всередині та назовні приміщення. Такий фасад спонукає розглянути його, сфотографувати, зайти всередину. Має якісні деталі та матеріали. Дає відчуття насиченості вулиці різними можливостями.

вул. Сагайдачного, 25 (Київ)
Пасаж (Київ)

Дружній

Фасад з прозорими вітринами, вікнами та дверима, цікавими деталями, але невисокою активністю. Має невелику кількість глухих та пасивних стін, тому роздивлятися такі фасади вже не так цікаво. Найчастіше, такі фасади могли би стати активними за наявності бажання власників бізнесу.

вул. Сагайдачного, 35

Змішаний

Фасад з прозорими або частково завішеними вікнами та закритими дверима. Будинки з такими фасадами часто є типовою житловою забудовою, що зберігає достатній рівень приватності для мешканців або працівників офісів, але може відштовхувати пішоходів від прогулянок вулицею та посилювати відчуття незахищеності в темний час доби.

Контрактова площа, 12/8

Нудний

Фасад з заштореними або заклеєними рекламою вікнами. Двері відсутні або зачинені. Такі фасади часто шкідливі для міського простору, адже не викликають бажання ходити вулицями і площами та створюють відчуття відмежованості й недовіри між людьми на вулиці й всередині будинків.

Контрактова площа, 9

Неактивний

Фасад з відсутніми вікнами і дверима, глуха стіна, паркан тощо. Не виконує жодних функцій. Таке обличчя будівлі небажане на вулицях. Рідкісним винятком можуть бути ключові історичні об’єкти, які несуть специфічне змістове навантаження і створюють приємну атмосферу простору.

Контрактова площа, 10а (до реконструкції)

Псевдоактивний фасад

Це вітрини, які привертають увагу, але на них нецікаво дивитись, в них немає нічого окрім яскравої картинки. До таких псевдоактивних фасадів відносяться медіафасади та вітрини з екранами.

Хтось може подумати, що екрани це майбутнє, що ми ж в 21 сторіччі. Але такі вітрини майже нічим не відрізняються від просто заклеєних вікон, які більш притаманні дешевим магазинам чи лотереям, та кажуть «тут нічого цікавого немає, спробуємо виправити це яскравими картинками».

Рухомі картинки не створюють активний фасад. Не ставте екрани, якщо хочете робити простір комфортний для людей.

За дизайн у місті

Це буде серія постів про дизайн у містах і як його можна покращувати. Для початку хочеться розповісти про сам підхід до дизайну.

Підхід до дизайну у місті зараз

Можна було б написати про різні кола пекла, через які доводиться проходити при створенні міського проекту. Але простіше сказати, що зараз підходу немає. Лише окремі задачі, які виникають перед важливими подіями, і які всі біжать швидко виконати до дати.

Яким підхід має бути

  1. Починається проект, частиною якого має бути дизайн. Дизайнер залучається на самому початку. Це партнерський проект, в якості якого всі зацікавлені. Не замовник-виконавець, а партнер-партнер.
  2. Дизайнер з‘ясовує суть задачі, можливі технічні умови і як в цих умовах працювати, що можна змінювати. Можливо десь щось у процесі можна спростити й це вплине на результат.
  3. Проводиться інтерв‘ю зі всіма причетними компаніями та департаментами. З’ясовує вимоги та обговорює їх доцільність. Чи важливі всі ті необхідні вимоги? Для чого? Що буде, якщо їх прибрати? І так далі. Тут виявиться, що не все запропоноване так необхідно, і можна все спростити для кінцевого користувача, зменшивши кількість інформації.
  4. Проводиться інтерв’ю з користувачами дизайну. Які у них задачі? Як вони користуватимуться продуктом чи результатом роботи.
  5. Розробляється перша ітерація дизайну. Кожне рішення підкріплене аргументом, чому так зроблено. Випадкових рішень чи «я художник, я так бачу» не має бути.
  6. Презентується відповідальним департаментам і тим, хто має остаточно затверджувати. Якщо є суттєві недоліки, які впливають на процес чи домовленості, то дизайн змінюється дизайнером. Важливо, що не має бути коментарів «мені не подобається», щоб не виникало впливу смаку окремих людей. Відгуки мають бути аргументованими, чому щось не так. Задача дизайнера — дістати суть в кожному коментарі.
  7. Дизайн тестується, бажано на реальних користувачах. Зазвичай ніхто окрім самих користувачів не зможе визначити, що працює, а що ні, з‘ясовуються недоліки, слабкі та незрозумілі місця у дизайні. Найкраще підходять інтерв‘ю безпосередньо з людьми, бажано в тому контексті, в якому вони і будуть користуватись продуктом.
  8. Дизайнер враховує релевантні коментарі та результати тестування. Робить нову ітерацію дизайну і тестує новий варіант. Так можна повторити декілька разів задля кращого результату.
  9. Остаточний результат та висновки з тестів презентуються відповідальним і затверджуються.
  10. Робляться зразки на виробництві. Дизайнер вносить корективи у дизайн, якщо щось можна покращити. Наприклад, скоригувати кольори.
  11. Дизайн іде у тираж, розповсюджується і починає працювати.
  12. Дизайнер спостерігає, як дизайн працює у реальному житті, і за потреби вносить зміни у дизайн, враховує у наступній версії.

P.S.

  1. Дизайн не має розроблятись точково (якщо це так, це може бути проміжним рішенням). Має розроблятись дизайн-система, принципи й рішення якої будуть в основі всіх проектів, що існують у цій системі. Основа візуальної комунікації, глобальний брендинг міста чи окремого напрямку, на кшталт транспорту. Система має розроблятись спочатку, а окремі проекти вже потім.
  2. Принципи мають бути наскрізними й має бути хтось, хто зможе створювати таку систему і контролювати її втілення в окремих напрямках. У компаніях це Head of design, у місті теж може бути головний дизайнер (як головний архітектор).
  3. Розуміння цінності дизайну має бути донесено і враховуватись всіма, хто дотичний до будь-якого дизайну у місті.
  4. Правильний процес дизайну має стати невід’ємною частиною кожного проекту, адже саме дизайн є найближчим до користувача.
  5. Рівень міського дизайну має підвищуватись і всі мають прагнути зробити результат якомога крутішим. Це має ставати новою нормою.

Житній. Бароко. Органічне сміття

Працюючи над встановленням компостеру на Житньому ринку, ми вирішили проаналізувати ставлення до сміття у різні епохи і його віддзеркалення у візуальному мистецтві. Це, своєю чергою, привело нас до ідеї використання барокового прийому – прикрашальництва. А саме: естетизувати органічне сміття й у такий спосіб зламати упередження людей щодо взаємодії з ним і підштовхнути до компостування — перетворення на добриво.

Культура Середньовіччя, переважно аграрна за типом виробництва, не знала упереджень щодо органічного сміття. Ним не нехтували і використовували як корм тваринам і добриво для землі й рослин. Найчастіше поруч із будинком виривали яму для відходів. Коли одну яму заповнювали, на іншому місці викопували іншу. До речі, саме ці сміттєві ями є «пращурами» сучасного компостера.

Але чим далі, тим більше сміття ставало «незручним». Від епохи до епохи темпи продукування сміття набирали обертів. Поряд з цим у масовій свідомості відходи викликали все більшу відразу – втрачався зв’язок із «природнім». Сміття відправлялося якнайдалі від людини.

Сьогодні мистецтво – одна з тих сфер, яка намагається осмислити цей розрив. Німецький художник Курт Швіттерс визначає роботу зі сміттям – не більше не менше – «новим завданням мистецтва». Затвердився напрям Recycle-Art (або Trash-Art чи Junk-Art), який воліє дати друге життя твердим побутовим відходам, перетворюючи їх на мистецькі твори. Але органіка здебільшого все ж залишається поза увагою.

І ось ми показуємо органіку у пишних барокових декораціях на Житньому ринку, у такий спосіб протиставляючи її «відру з непотребом». І говоримо: під іншим кутом зору бридке здатне стати прекрасним.

Інтерв’ю про проєкт:
https://bit.ua/2020/03/organic/

Кураторка: Настя Іщенко
Фотограф: Руслан Сингаєвський
Моделі: Оля Носко, Віталіна Гошовська, Олена Мельник

Переверстка #1. Розклад експресу до аеропорту Бориспіль

Запускаємо нову рубрику, в якій переписуємо і переверстуємо ненайкращу (на наш погляд) комунікацію в місті.

Перший претендент — розклад нового експресу до аеропорту Бориспіль, який з’явився на вокзалі.

Read More

Дослідження Подолу

Ми завершили досліджувати улюблені місця подолян. Провели мапінг, де кожен/кожна могли відмітити на мапі популярні місця Подолу та залишити свій фідбек про них.

Ось найголовніше з того, що вказали більше 100 людей у 250 відповідях про місця району:

1. Найбільшу кількість разів респонденти вказували на брудні вулиці та розбиті тротуари.
2. Користувачі всім сердцем ненавидять підземний перехід на Валах, хоч і дуже часто ним користуються.
3. Людям важко дістатись до подільських гір, на яких вони дуже люблять проводити час.

Не менш цікаві інсайти:
Людей цікавить пізня радянська архітектура, часто проводять час в цих кварталах біля метро Тараса Шевченка
Любителі вуличної їжі скаржаться на те, що немає зручних місць, щоб поїсти на вулиці.
Люди люблять проводити час на закритому Рибальському мості.
Унікальні види на індустріальну зону й Дніпро приваблюють і мешканців і туристів.
Концентрація популярних місць — на Старому Подолі. Натомість на Плоскому Подолі люди проводять час лише в сквері кінотеатру Жовтень.
Основні місця тяжіння — облаштовані публічні простори з лавками, освітленням і смітниками.

Тут ви можете ознайомитись з результатами опитування онлайн: https://podilsurveyspace.a3.kyiv.ua/results/

Не переключайтесь.

Зони розміщення вивісок на Контрактовій площі

Тим часом ми невтомно прямуємо до міста мрії, або хоча б до міста без нагромаджених вивісок:). Тому продовжуємо розробляти додатки до «Правил вивісок для історичних районів Києва» (PDF, 16 MB): http://bit.ly/vyvisky_pravyla_chernetka

Цього разу ми розробили чернетку «Зон розміщення вивісок на Контрактовій площі» (PDF, 7 MB): http://bit.ly/vyvisky_kontraktova_chernetka

Два місяці тому ми опублікували подібний документ для вулиці Сагайдачного (PDF, 2 MB): http://bit.ly/vyvisky_sahaidachnoho_chernetka

Сподіваємось, наша робота суттєво полегшить та пришвидшить процес дотримання «Порядку розміщення вивісок у місті Києві», який Київрада прийняла ще в квітні.

Якщо ви бачите якісь розбіжності й недоліки в правилах або зонах фасадів, будемо раді прочитати ваші зауваження поштою vyvisky@a3.kyiv.ua

Дякуємо авторському колективу проекту Нова Контрактова за допомогу в розробці документу.

Насолоджуйтесь, користуйтесь, поширюйте.

Нові А3

«Агенти змін» змінюють місто й постійно змінюються самі. Непомітно й потрохи, аж потім — бах! — і ми вже зовсім інші.

Ми починали як волонтери й змогли вижити тільки завдяки вашим пожертвам. Але за останній рік нам вдалося стати справжніми соціальними підприємцями — ми навчилися бути незалежними, отримуючи фінансування від замовників проектів, що збігаються з нашими цінностями та місією. Тепер цих грошей вистачає на зарплатню, невеликий офіс у @projector, мінімальні нагальні потреби та навіть поступове розширення команди — нас уже 11!

Як і раніше, ми залишаємось неприбутковими — усі гроші, які ми отримуємо за нашу роботу, ми інвестуємо у власний розвиток та проекти, щоби ще ефективніше реалізовувати нашу місію: покращувати якість життя людей у місті, формуючи якісний міський простір.

Що ж змінилось?

1. Ми сформулювали наші продукти, розділивши на зрозумілі напрями все те, що робили ці три роки: http://a3.kyiv.ua/products/. На замовлення ми можемо розробити дизайн-код, систему навігації, дослідити й створити концепцію розвитку публічного простору.
2. Ми зняли внутрішній мораторій на державне та міське фінансування проектів. Бюджетні кошти ми завжди будемо отримувати виключно чесними та прозорими шляхами.
3. Усі гроші, які будуть надходити від вас через спільнокошт, тепер ми будемо направляти на впровадження наших рішень у місті, а не на виплату зарплатні команді. Перший такий проект — навігація в сквері на Львівській площі (a3.kyiv.ua/projects/lvivska-ploscha/). На її встановлення ми вже зібрали 17 666 грн із 60 000 грн. Залишилось зовсім трішки: a3.kyiv.ua/donate/.

Дякуємо, що підтримуєте нас — без вас нічого б не відбувалось.

 

 

Курс Urban Design 2.0

13 лютого почнуться заняття нового набору курсу Urban Design.

Ще є кілька місць. Записуйтесь, якщо хочете змінювати громадські простори Києва, робити наше місто зрозумілішим та доступнішим, але поки вам бракує навичок і досвіду. Опис та реєстрація за посиланням: https://prjctr.com.ua/urban-design.html

Що відбуватиметься на курсі? Ми проведемо дослідження одного з районів Києва та розробимо концепції його розвитку. Визначимо ключові публічні простори цього району та створимо проекти їхнього благоустрою. Всі необхідні знання ви отримаєте через практичну роботу над власними проектами, використовуючи дизайн-процес і методики «Агентів змін». Також ви почуєте запрошених лекторів — експертів з різних напрямків урбаністики: залучення мешканців, доступності, тактичних інтервенцій, сучасної забудови та інших. Не проґавте цей урбаністично-дизайнерський шанс!

 

Перевірка дизайну на доступність

У своїй роботі ми завжди дотримуємось принципів універсального дизайну, основний з яких — рівність та доступність використання. Тому у цій статі опишемо, як можна перевіряти дизайн та кольори на доступність для людей із порушенням зору.

Read More