За дизайн у місті

Це буде серія постів про дизайн у містах і як його можна покращувати. Для початку хочеться розповісти про сам підхід до дизайну.

Підхід до дизайну у місті зараз

Можна було б написати про різні кола пекла, через які доводиться проходити при створенні міського проекту. Але простіше сказати, що зараз підходу немає. Лише окремі задачі, які виникають перед важливими подіями, і які всі біжать швидко виконати до дати.

Яким підхід має бути

  1. Починається проект, частиною якого має бути дизайн. Дизайнер залучається на самому початку. Це партнерський проект, в якості якого всі зацікавлені. Не замовник-виконавець, а партнер-партнер.
  2. Дизайнер з‘ясовує суть задачі, можливі технічні умови і як в цих умовах працювати, що можна змінювати. Можливо десь щось у процесі можна спростити й це вплине на результат.
  3. Проводиться інтерв‘ю зі всіма причетними компаніями та департаментами. З’ясовує вимоги та обговорює їх доцільність. Чи важливі всі ті необхідні вимоги? Для чого? Що буде, якщо їх прибрати? І так далі. Тут виявиться, що не все запропоноване так необхідно, і можна все спростити для кінцевого користувача, зменшивши кількість інформації.
  4. Проводиться інтерв’ю з користувачами дизайну. Які у них задачі? Як вони користуватимуться продуктом чи результатом роботи.
  5. Розробляється перша ітерація дизайну. Кожне рішення підкріплене аргументом, чому так зроблено. Випадкових рішень чи «я художник, я так бачу» не має бути.
  6. Презентується відповідальним департаментам і тим, хто має остаточно затверджувати. Якщо є суттєві недоліки, які впливають на процес чи домовленості, то дизайн змінюється дизайнером. Важливо, що не має бути коментарів «мені не подобається», щоб не виникало впливу смаку окремих людей. Відгуки мають бути аргументованими, чому щось не так. Задача дизайнера — дістати суть в кожному коментарі.
  7. Дизайн тестується, бажано на реальних користувачах. Зазвичай ніхто окрім самих користувачів не зможе визначити, що працює, а що ні, з‘ясовуються недоліки, слабкі та незрозумілі місця у дизайні. Найкраще підходять інтерв‘ю безпосередньо з людьми, бажано в тому контексті, в якому вони і будуть користуватись продуктом.
  8. Дизайнер враховує релевантні коментарі та результати тестування. Робить нову ітерацію дизайну і тестує новий варіант. Так можна повторити декілька разів задля кращого результату.
  9. Остаточний результат та висновки з тестів презентуються відповідальним і затверджуються.
  10. Робляться зразки на виробництві. Дизайнер вносить корективи у дизайн, якщо щось можна покращити. Наприклад, скоригувати кольори.
  11. Дизайн іде у тираж, розповсюджується і починає працювати.
  12. Дизайнер спостерігає, як дизайн працює у реальному житті, і за потреби вносить зміни у дизайн, враховує у наступній версії.

P.S.

  1. Дизайн не має розроблятись точково (якщо це так, це може бути проміжним рішенням). Має розроблятись дизайн-система, принципи й рішення якої будуть в основі всіх проектів, що існують у цій системі. Основа візуальної комунікації, глобальний брендинг міста чи окремого напрямку, на кшталт транспорту. Система має розроблятись спочатку, а окремі проекти вже потім.
  2. Принципи мають бути наскрізними й має бути хтось, хто зможе створювати таку систему і контролювати її втілення в окремих напрямках. У компаніях це Head of design, у місті теж може бути головний дизайнер (як головний архітектор).
  3. Розуміння цінності дизайну має бути донесено і враховуватись всіма, хто дотичний до будь-якого дизайну у місті.
  4. Правильний процес дизайну має стати невід’ємною частиною кожного проекту, адже саме дизайн є найближчим до користувача.
  5. Рівень міського дизайну має підвищуватись і всі мають прагнути зробити результат якомога крутішим. Це має ставати новою нормою.